МЯУ-МЯУ Славгород МЕФ VHQ

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Вторник, дождливый осенний день, у меня деньги сгорали в кармане, а мефедрон закончился. Срочно надо было найти ноунейма, который бы помог закупиться. Я позвонил своему старому колумбийскому другу Хуану, он всегда знает, где достать хороший товар.

Встретились мы в парке, Хуан вытащил из кармана маленькую пластиковую коробочку с мухоморчиками. «Это крайне расслабляющий штучки, бро, мне самому свежо», – сказал он.

Цена была не из дешевых, но я уже представил себе, как нарезаю линейку и получаю вмазку прямо в парке. Заключили сделку, и я забрал свои закладки.

Сразу почувствовался прилив энергии, легкая головокружение, я был готов к новым приключениям. Пока шел с парка на автобусную остановку, увидел группу парней в кепках. Я понял, что они тоже знают, что такое дозняк, и решил зайти в автобус с ними. Парни заметили моих закладок и вошли в диалог. Купил себе билет, сел на последнее место, и тут же стало весело.

Эти ребята оказались настоящими гопниками, они знали все самые крутые места, где можно покурить шан и потусить. Мы начали болтать о жизни, делились историями.

Один из них, Димон, рассказал, как недавно попал в драку с бабками с костылями, которые пытались отобрать его дозу. Он испортил им физиономию, бро!

Автобус катился по городу, но я даже не замечал, как течет время. Уже почти весь мой шан закончился, а мы только вышли на остановке, где гопота обычно собирается.

Один парень предложил сделать небольшую прогулку по девятиэтажкам, где он знал одну хату, где народ всегда тусуется и закладывается. Я согласился, ведь главное не пропустить ни одного приключения.

Мы решили не отступать, хотя они были заведомо сильнее. Димон первым сделал вмазку одной из бабок, но тут же получил костылем по голове. Я тоже принял участие в потасовке и помог выручить своего спутника.

Когда они поняли, что не могут нам ничего сделать, бабки с костылями ретировались. Мы остались с победой и новыми историями для наших друзей.

Так закончился мой день наркомана гопника, полный приключений и экстрима. Еще бы, с мефом все возможно!